Словарь української мови (1924)/крівавити
| ◀ крівавий | Словарь української мови К крівавити |
крівавитися ▶ |
|
Крівави́ти, влю́, ви́ш, гл. Окровавлять.
| ◀ крівавий | Словарь української мови Борис Грінченко К крівавити |
крівавитися ▶ |
|
Словарь української мови — К
крівавити
Борис Грінченко
1924
Крівави́ти, влю́, ви́ш, гл. Окровавлять.