Словарь української мови
Борис Грінченко
К
крівця
Берлін: Українське слово, 1924

Крівця́, ці́, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.