наповняють. К. Іов. 8. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 26. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Єв. Мт. I. 11. Ум. Золотце́. Чуб. III. 286.
Золотобере́жний, а, е. Золотообрѣзный.
Золотове́рхий, а, е. Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.
Золотоголо́сий, а, е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим. Хата. XI.
Золотогри́вий, а, е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня… і приїхав до царя. Рудч. Ск. I. 109.
Золотоко́ваний, а, е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
Золотоко́рий, а, е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30.
Золотокри́лий, а, е. Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. Полинула, заспівала ти, золотокрила (муза). Шевч. 619.
Золотому́шка, ки, ж. Пт. Королекъ, Regulus. Вх. Поч. II.
Золотопе́ра, ри, ж. Раст. Juneus effusus. Шух. I. 21.
Золотопе́рий, а, е. Съ золотыми перьями. Желех.
Золотопо́лий, а, е. Съ золотыми нивами, полями. Удвох дивитися з гори на Дніпр широкий, на яри та на лани золотополі. Шевч. 550. Лани золотополі. Хата, 84.
Золотопу́тий, а, е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався. Драг. 38.
Золоторо́гий, а, е. Съ золотыми или вызолоченными рогами. Був собі пан такий багатий… мав собі шість волів, сьомого золоторогого. Рудч. Ск. I. 211.
Золототи́сячник, ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Золототка́ний, а, е. Тканый золотомъ. Шевч. 628. Парча золототканая. К. ЧР. 58.
Золотохви́лій, я, є. Съ золотыми волнами. Лани золотохвилі. Шевч. II. 151.
Золоття́, тя́, с. соб. Золотыя нити? Золотыя вещи? Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття. Мет. 206.
Золоту́ха, хи, ж. 1) Золотуха. Зовсім був осліп од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = Золотушник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. I. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. I. 138.
Золоту́шний, а, е. Золотушный.
Золоту́шник, ка, м. Раст. а) Inula britanica. б) = Золотуха 3 а. ЗЮЗО. I. 137. 2) Пт. Пчеловоръ, Meropsapiaster. Вх. Пч. II. 12.
Золотце́, ця́, с. 1) Ум. отъ зо́лото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Зольни́ця, ці, ж. = Зільниця. Чуб. I. 103.
Золяни́к, ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.
Зомкну́ти, ся. См. Зімкнути, ся.
Зомліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. зомлі́ти, лі́ю, єш, гл. Обомлѣть, упасть въ обморокъ. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Чуб. V. 354. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу — зомліває. МВ. II. 148.
Зомлі́лий, а, е. Обомлѣвшій. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. I. 158.
Зомня́ти и зом'я́ти, мну́, неш, гл. = Зімняти. Зомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Зона́, ни, ж. = Зана.
Зо́пак, нар. На зо́пак. Въ обратную сторону. Коли сонечко на зопак зійде, тоді, сестрице, гостьом в вас буду. Мл. л. сб. 232.
З-о́палу, нар. Сгоряча. 3-опалу і не примітив далебі, чи він був там, чи ні. Верхнеднѣпр. у.
Зопарі́ти, рі́ю, єш, гл. Заболѣть воспаленіемъ мочевого пузыря. Зопарів віл. Черк. у.
Зопини́ти, ню́, ниш, гл. = Зупинити. Кв. Драм. 250.
Зопочи́нок, нку, м. = Спочинок. Чорним очам спання нема, ніжкам зопочинку. Мл. л. сб. 328.
Зопсі́ти, сі́ю, єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Міус. окр.
Зопсува́ти, сую́, є́ш, гл. = Зіпсувати. Зовсім бісова собака сало зопсувала. Канев. у. Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить. Ном. № 3232. См. Запсувати.
Зопсува́тися, сую́ся, є́шся, гл. = Зіпсуватися.
Зопхну́ти, ну́, неш, гл. = Зіпхнути. З кроватоньки зопхнула. Чуб. V. 668.
