Словарь української мови (1924)/спочинок
◀ спочин | Словарь української мови С спочинок |
спочити ▶ |
|
Спочи́нок, нку, гл. = Спочив. КС. 1882. XII. 502. Будуть кримці та нагайці, безбожні бусурмени, тебе, пішого-піхотинця, на спочинках минати. ЗОЮР. I. 33.