Словарь української мови (1924)/золотуха

by Борис Грінченко

◀ золоття

Словарь української мови Борис Грінченко З золотуха

золотушний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Золоту́ха, хи, ж. 1) Золотуха. Зовсім був осліп од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = Золотушник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. I. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. I. 138.