Глуші́ти, ші́ю, єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. I. 96).
Глу́шка, ки, ж. 1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав. Ном. № 8560. 2) = Глуханя. Угор. То же: глу́шка вітрова. Вх. Лем. 404.
Глушка́ня, ні, ж. = Глушка 2. Угор.
Глушко́, ка́, м. Глухой человѣкъ. Аф. 361.
Глушма́н, на́, м. = Глушан = Глушко. Одесс. у.
Глушма́нка, ки, ж. Глухая, женщина. Одесс. у.
Глушник, ка, м. Раст. = Глушиця. Вх. Пч. II. 32.
Глушня́, ні́, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
I. Гля, пред. Для. Ужинок р. поля, 270.
II. Гля, сокращенное повелительное наклоненіе вмѣсто глянь. Смотри, взгляни, вотъ. Оце, гля, причепилася!
Гля́ба, нар. Невозможно, напрасно. Де.... чоловікові гляба перейти, піде гуцульський кінь певно. Шух. I. 81.
Гля́ганий, а, е и пр. = Ґляґаний и пр.
Гля́данка, ки, ж. Торговля. Угор.
Гляда́ти, да́ю, єш, гл. Искать, высматривать. Буду я собі мужа глядати. Гол. III. 397. Глядай, матко, довгий столець, бо вже мені вічний конець. Гол.
Гляди́ло, ла, с. = Дзеркало. Вх. Уг. 233.
Глядівни́й, а́, е́. Ловкій, проворный. Угор.
Гляді́ти, жу́, ди́ш, гл. 1) Глядѣть, смотрѣть. Гляди ж, півнику, як прийде лисичка — не одкликайся. Рудч. Ск. II. 4. — в голові́. Искать насѣкомыхъ въ головѣ. Та свекорку годи: в головці гляди. Грин. III. 551. 2) Искать, щупать ища, пробовать, узнавать. Молода сховалася і дружба виходит на двір і глядит молодої, а не може сам найти. Грин. III. 507. Нам уже докучило їсти пшеничний хліб, ідім глядіть житнього. Чуб. II. 336. Вгородив свердло в землю, а.... щось за бороду лап. Перемовчав мій батько, тілько боїться тим свердлом більш глядіти (скарба). Драг. 87. Глядят короваю, чи спікся. Грин. III. 502. 3) Слѣдить, обращать вниманіе. Коли кінь не глядить дороги, то гляди ти! Чом не глядиш? Лохв. у. Гляди себе, то й буде з тебе. Ном. № 9586. 4) Беречь, присматривать. Я її розуму навчала і добра її гляділа. МВ. 5) Соблюдать. Та ти б не глядів празника та поїхав би у поле орати. Рудч. Ск. I. 165. Треба глядіти п'ятниці і середи. О. 1862. IV. 91.
Гля́дка, ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Гля́дь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Рудч. Ск. I. 134. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари. Новомоск. у.
Глядько́, ка́, м. Тотъ, кто постоянно смотритъ? Глядько не наглядиться, хвалько не нахвалиться. Ком. П. № 200.
Гля́нути, ну, неш, гл. Однокр. в. отъ гляді́ти. Глянуть, взглянуть, посмотрѣть. Ой як гляну на хустину, — згадаю дівчину. Мет. 23.
Гля́нутися, нуся, нешся, гл. Посмотрѣть, взглянуть. Глянься на мене, на себе. Подивися, глянься, який я удався! Нп.
Гм! меж. Гмъ. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі. К. ЧР. 124.
Гма́та́ти, таю, єш, гл. Комкать, гнуть. Желех.
Гматни́й, а́, е́. Гибкій. Желех.
Гнап, па, м. Мастеръ, изготовляющій сіряки и опанчі. Желех. Гол. Од. 55.
Гна́ти, жену́, не́ш, гл. 1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. Ном. № 10217. Го́ном гна́ти. Быстро гнать. Харьк. 2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Ном. Молодих рекрут женуть кудись через наше село. Г. Барв. 406. 3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько. МВ. I. 105. 4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали. Чуб. III. 335. 5) — горі́лку. КС. 1882. I. 225. 6) — гони. См. Гони. — химороди. См. Химороди.
Гна́тися, жену́ся, не́шся, гл. 1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав. Рудч. Ск. I. 28. 2) Мчаться. Грин. III. 565. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались? Шевч. 641.
Гне́ний, а, е. Гнутый. Гнене полоззя. НВолын. у. 2) Никуда не годный. Таке гнене, що хоч покинь. Кіев.
Гне́сти, гнету́, те́ш, гл. = Гнітити 1 и 2.
