Словарь української мови (1924)/глушка

by Борис Грінченко

◀ глушіти

Словарь української мови Борис Грінченко Г глушка

глушканя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Глу́шка, ки, ж. 1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав. Ном. № 8560. 2) = Глуханя. Угор. То же: глу́шка вітрова. Вх. Лем. 404.