бим не зробила, то бим не гварила. Гол. I. 89.
Гвер, ра, м. Ружье. Федьк. I. 4.
Гви́нт, та, м. = Шруб. Ум. Гви́нтик. Чистив він ту рушницю і загубив маленького гвинтика. Грин. II. 206.
Гвинто́вка, ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Гвіздє, дя, с. соб. Гвозди. Шух. I. 88.
Гвіздо́к, дка, м. 1) Гвоздь. Ном. № 12909. 2) = Гак 2. Вх. Пч. II. 25. Ум. Гвіздо́чок.
Гвозди́к, ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. Вх. Пч. I. 10. (Вінки) з гвоздиків та чорнобривців. Левиц. I. 188. б) мн. Tagetes erecta L. ЗЮЗО. I. 138. Tagetes patula L. ЗЮЗО. I. 166. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. МУЕ. I. 109. Ум. Гвозди́чок.
Гвозди́чки, чків, м. мн. Раст.: а) Tagetes patula L. Мил. М. 75. б) — польові́. Dianthus Casthusianirum L. ЗЮЗО. I. 121.
Гвозди́ти, джу́, ди́ш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.
Гвор, ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Гда́нськ, ка, м. Данцигъ (городъ).
Гда́нський, а, е. Данцигскій. Випили чарок по шість гданської горілки. Стор. II. 26.
Гдась, нар. Когда-то. Черниг. у.
Где́, нар. = Де. Где каша з маслом, там нас не маєш. Ном. № 2051.
I. Ге! меж. 1) Э! Ге, сякі-такі! Мене хочуть воювати, а ви нічого не знаєте. Рудч. Ск. II. 10. 2) Понуканье для коровы, то же, что и гей. Вх. Уг. 250.
II. Ге, сз. Словно, будто, какъ. Драг. 258. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви. Драг. 263.
Гебан, ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний. Грин. III. 610.
Ге́бель, бля, м. = Ге́мбель. Після гебля сокирою. Ном. № 6396.
Гев, нар. Тутъ, здѣсь, сюда. Дві душечки гев пустіте. Гол. I. 234. Подь гев, по-ле-гев! Иди сюда, иди ка сюда! Вх. Зн. 51. Вх. Лем. 425.
Гевади, нар. = Туди. Вх. Лем. 402.
Гева́л, ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423.
Гева́лка, ки, ж. Мужичка, хамка. Аф. 357.
Ге́вґати, ґаю, єш, гл. Осаживать назадъ (волы). Ґевґни воли. Вх. Зн. 10.
Ге́вер, ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Ге́вка, ге́вси, нар. = Гев. Вх. Уг. 232.
Геге́п, меж. = Геп.
Геге́пнути, пну, неш, гл. То же, что ге́пнути, но еще сильнѣе.
Геге́пнутися, пнуся, нешся, гл. То же, что и ге́пнутися, но еще сильнѣе.
Геде́, нар. Тутъ, здѣсь. Угор.
Ге́дз, за, м. и пр. = Ґедз и пр.
I. Гей! меж. 1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку. Рудч. Ск. II. 142. 2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять. К. ЧР. 217. 3) Пѣсенное непереводимое восклицаніе. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде. Мет. 21. 4) Гей-си = Шугу. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати. Чуб. V. 758.
II. Гей, гей-би, сз. = II. Ге. Вх. Лем. 403.
Ге́йкання, ня, с. 1) Произнесеніе слова гей. 2) Пѣніе пѣсни съ припѣвомъ гей. МУЕ. III. 39.
Ге́йкати, каю, єш, гл. 1) Кричать гей, погонять. Батько орав, а я гейкав. О. 1862. IX. 68. 2) Пѣть пѣсню съ припѣвомъ гей. На новий рік у вечирь ідут на Буковині гейкати хлопці.... ідут до кождої хижі під вікна, співают. МУЕ. III. 38.
Ге́йкатися, каюся, єшся, гл. Везя тяжесть, очень много хлопотать, возиться. Гейкався я чимало, поки виїхав на гору.
Ге́йки, меж. Въ значеніи: ѣхать впередъ въ слѣдующей поговоркѣ. Ні стейки, ні гейки. Ном. № 13864.
Ге́йкнути, ну, неш, гл. Вскрикнуть: гей. Гейкнув на сиваки. Гн. II. 168.
Ге́йку, меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Гейнува́ти, ну́ю, єш, гл. = Гайнувати. Узяв жовнір пити, узяв гейнувати, аж ся взяла жовнірськая фортуна вменшати. Гол. III. 85.
Гейс! меж. Крикъ на воловъ: впередъ! Вх. Лем. 403. См. Гейсь.
Гейс-берта, — бертя! = Гейса. Вх. Уг. 232.
