Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гей
Берлін: Українське слово, 1924

I. Гей! меж. 1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку. Рудч. Ск. II. 142. 2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять. К. ЧР. 217. 3) Пѣсенное непереводимое восклицаніе. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде. Мет. 21. 4) Гей-си = Шугу. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати. Чуб. V. 758.

II. Гей, гей-би, сз. = II. Ге. Вх. Лем. 403.