Словарь української мови (1924)/геп
| ◀ генькай | Словарь української мови Г геп |
гепа ▶ |
|
Ге́п, меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Геп об землю! Ном. № 6645.
| ◀ генькай | Словарь української мови Борис Грінченко Г геп |
гепа ▶ |
|
Словарь української мови — Г
геп
Борис Грінченко
1924
Ге́п, меж. Звукоподражаніе паденію или удару; шлепъ. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Геп об землю! Ном. № 6645.