Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/198

Ця сторінка вичитана

Ви́гемблювати, люю, єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.

Ви́гибти, бну, неш, гл. = Вигинути.

Ви́гикнути, ну, неш, гл. Икнуть. Дай, Боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.

Вигина́ти, наю, єш, сов. в. ви́гнути, ну, неш, гл. Изгибать, выгибать, выгнуть. Вона вигинала стан, шию. Левиц. I. 294.

Вигина́тися, наюся, єшся, гл. Изгибаться, выгибаться.

Виги́нистий, а, е. 1) Выгнутый. У которої дитини прості ніжки, то скоріш почне ходить, а в которої вигинисті, то не так-то. 2) Гибкій. Вх. Зн. 6. Дубець вигинистий. Черниг. у.

Ви́гинути, ну, неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.

Вигі́вщина, ни, ж. Время гетманства Ивана Выговскаго (1657—1659). Мушу видати книжку про порядки, які завелись на Вкраїні за гетьмана Виговського: ту книжку оглашу Вигівщиною. К. Хм. 5.

Вигіддя, дя, с. Удобство; раздолье. Цілий піст рибу їли, таке то вже нам було тоді вигіддя.

Вигі́дка, ки, ж. 1) Ум. отъ ви́года. 2) = Вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у. 3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).

Вигі́дливий, а, е. Удобный.

Вигі́дний, а, е. Удобный. Желех.

Вигі́дно, нар. Удобно.

Ви́гін, гону, м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма. Левиц. I. 14.

Ви́гінщина, ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляни́ці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

Вигла́джувати, джую, єш, сов. в. ви́гладити, джу, диш, гл. Выглаживать, выгладить, разглаживать, разгладить. Він мені дивиться в вічі, виглажує мені брови, цілує. Г. Барв. 76.

Вигла́джуватися, джуюся, єжся, сов. в. ви́гладитися, джуся, дишся, гл. Сдѣлаться полнымъ, жирнымъ, пополнѣть. Вигладилися бики. Вх. Лем. 397.

Ви́гляд, ду, м. 1) Видъ. Драг. 94. 2) Окно. Вх. Зн. 6.

Вигляда́ння, ня, с. 1) Выглядываніе, высматриваніе изъ чего. Желех. 2) Высматриваніе въ ожиданіи прибытія. См. Виглядини.

Вигляда́ти, да́ю, єш, сов. в. ви́глянути, ну, неш, гл. 1) Выглядывать, выглянуть, высматривать. Сонечко, сонечко, виглянь у віконечко. Ном. № 337. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Ном. 2) Только несов. в. Высматривать, глядѣть, ожидая кого. Відкіля тебе виглядати, із якої сторононьки у гостину сподіватись. Мет. Потоптала черевички, на дорогу вибігаючи, виплакала карі очі, чумаченька виглядаючи. Рудч. Чп. 73.

Вигляда́тися, даюся, єшся, сов. в. ви́глянутися, нуся, нешся, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, засматриваться, засмотрѣться. Ой не ходи коло води та не виглядайся. Грин. III. 172. Любо місяцю з зорями в воду виглядатись. К. Досв. 90. Увесь день він чистився, мився, виглядався в дзеркало. Левиц. I. 262. Вода.... пливе тиха та чиста, хоч вигляньсь як у зеркало. ЗОЮР. II. 204.

Вигля́дини, дин, ж. мн. Выглядываніе, высматриваніе въ ожиданіи прибытія.

Ви́глядіти, жу, диш, гл. 1) Испортить глаза долгимъ смотрѣніемъ. Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі. Левиц. I. 72. 2) Воспитать, выняньчить. Вона вигляділа всіх дітей о. Хведора і молоду Ганю. Левиц. I. 173.

Ви́глядки, док, ж. мн. Высматриваніе. На ви́глядки. Чтобы высмотрѣть. Прибігла на виглядки.

Ви́глянути, ся. См. Виглядати, ся.

Вигна́нець, нця, м. Изгнанникъ. К. Бай. 69.

Вигна́ння, ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.

Ви́гнати, ся. См. Виганяти, ся.

Вигнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́гнити и ви́гнисти, нию, єш, гл. 1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить. 2) Выгнивать, выгнить. Уман. I. 115.

Ви́гнітити. См. Вигнічувати.

Вигні́чувати, чую, єш, сов. в. ви́гнітити, чу, тиш, гл. Выжимать, выжать.

Ви́гноїти. См. Вигноювати.

Ви́гнойка, ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.

Вигно́ювати, но́юю, єш, сов. в. ви́-