Словарь української мови (1924)/вигинути
| ◀ вигинистий | Словарь української мови В вигинути |
Вигівщина ▶ |
|
Ви́гинути, ну, неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.