обуви, то же, что и постоли. Гол. Од. 82. Вх. Уг. 226.
Бочкува́тий, а, е. Бочкообразный.
Бочку́р, ра́, м. = Очкур. Kolb. I. 35.
Бочо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бік. 2) мн. Бочки́. Стѣнки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.
Бочо́нок, нка, м. = Барило.
Бочу́ля, лі, ж. 1) Толстобрюхая корова. Желех. 2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. Ум. Бочу́лочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.
Бою́н, на́, м. Трусъ. К. ПС. 66.
Боягу́з, за, м. = Боюн. Св. Л. 219. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся. Фр. Пр. 113.
Боязки́й и боязьки́й, а́, е́. Боязливый, робкій. Замучена молодиця, печаловита, боязка. МВ. I. 49. Ум. Боязке́нький.
Бо́язко и бо́язько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. М. Пр. 58. Ум. Боязке́нько, боязьке́нько.
Боязли́вий, боязни́й, а́, е́ = Боязкий. К. МХ. 17.
Боязли́во, бо́язно, нар. = Боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. I. 17. І сторож боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Боязьки́й, бо́язько. См. Боязкий, боязко.
Боя́рий, а, е = Боярський. Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. III. 550.
Боя́рин, на, м. 1) Бояринъ. 2) Шаферъ (на свадьбѣ). МУЕ. I. 123. 3) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29. Ум. Боя́ронько, боя́рочко. Чуб. V. 939. Не смутіться та боярочки, що короткі та подарочки. Мил. Св. 39.
Бояринува́ння, ня, с. Шаферство.
Бояринува́ти, ну́ю, єш, гл. Быть шаферомъ.
Боя́ронько, боя́рочко, ка, с. Ум. отъ боярин.
Боя́рство, ва, с. Боярство, бояре. Греб. 328.
Боя́рський, а, е. 1) Боярскій. 2) Шаферскій. Бере старший боярин боярські шапки і несе їх у хату. МУЕ. I. 123.
Боя́рчик, ка, м. = Боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься „писарь“, що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він буває хорунжим. О. 1862. IV. 17.
Бо́ясть, ти, ж. Боязнь. Левч. 6.
Боя́тися, бою́ся, їшся, гл. Бояться. Вовка бояться, то і в ліс не йти. Ном. № 4231. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору. Мет. 105. Ідіть, душі, та й бояйтеся (вм. бійтеся). Грин. III. 147.
Бра = Бра́те. Сокращ. зват. пад. отъ брат. Дивись, бра, перший раз на своїм віку бачу.... що в полі виорують лина. Рудч. Ск. I. 165.
Бра́вий, а, е. Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. МВ. (О. 1862. I. 93). Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Балл. 94. Ум. Браве́нький, браве́сенький. Писарець маленький, на личку бравенький. Нп.
Бра́во, нар. Хорошо, красиво. Казав москаль „право“, та й збрехав браво. Посл. Ум. Браве́нько, браве́сенько.
Бра́га, ги, ж. 1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Маркев. 170. Чуб. VII. 447. Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. Котл. Ен. I. 11. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку. Котл. Ен. I. 19. 2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Котл. Ен. II. 15. Ум. Бра́жка. АД. II. 33, бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Чуб. III. 106. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая? Чуб. V. 51.
Брагова́р, ра, м. Заторный чанъ. Шейк.
Бра́жечка, бра́жка, ки, ж. Ум. отъ брага.
Бражни́й, а, е. Откормленный брагой. Бражна корова. НВолын. у.
Бра́жник, ка, м. 1) Чанъ для браги. 2) Продавецъ браги.
Бра́жниця, ці, ж. Продавщица браги.
Бражу́ха, хи, ж. = Брага. Насіяла гречухи, наробила бражухи. Чуб. V. 1136.
Бразилі́я, лії, ж. Родъ цвѣтка. См. Бразолі. По під гору високую росте бразилія. Гол. II. 734.
Бразолі́йний, а, е. Имѣющій цвѣтъ синяго сандала или окрашенный синимъ сандаломъ. Крашанки бразолійні. Сим. 283.
