і бодляках накололи собі ноги доволі. Гн. I. 169.
Бо́днарь, ря, м. и пр. = Бондарь и пр. Шух. I. 249.
Бо́дня, ні, ж. Кадка или родъ улья съ крышкой и замкомъ. Мет. 213. Шух. I. 106. Чуб. VII. 383, 388. Рисунокъ: Шух. I. 250. Ум. Боденька. Впала боденька з гори. Ном. № 70, стр. 292.
Бодре́нно, нар. Бодро. Як хто стоїть бодренно, а як хто ласий на сон, то і дріма. Павлогр. у.
Бо́дрий, а, е. Бодрый. Котл.
Бодри́ти, рю́, риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите́ собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.
Бодри́тися, рю́ся, ришся, гл. = Бодрити. Котл. Кв.
Бо́дро, нар. Бодро. Кв.
Бодро́к, ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 393.
Бодя́га, ги, ж. Рѣчная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. I. 137.
Бодя́к, ка́, м. Раст.: а) = Будяк. Бодяки замісь ячменю родять. К. Іов. 69. 2) Onoporda acanthium. Шух. I. 21. Ум. Бодячо́к.
Бодя́н, ну́, м. Раст. Amisum stellatum. Або горілочку пили.... настояную на бодян. Котл. Ен. III. 63.
Бодяні́вка, ки, ж. Водка, настоянная на бодяні. Сим. 143.
Бодя́чий, а, е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Бодячо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ бодяк. 2) — польови́й. Раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Боє́ць, бойця́, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90.
Божа́тися, жа́юся, єшся, гл. ? Божайся, Боже! Волынь.
Божба́, би́, ж. = Божіння. Я ж тобі і без божби вірю. Кв.
Бождеревок, вка, м. Раст. Hypericum perforatum. Лв. 99.
Божеві́лля, ля, с. Сумасшествіе.
Божеві́льний, а, е. Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. III. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.
Божеві́льник, ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Божеві́льно, нар. Безумно, какъ сумасшедшій. Божевільно встромила очі у сірі шибки. Мир. Пов. I. 123.
Божеві́льня, ні, ж. Больница или домъ для умалишенныхъ. Шейк.
Божево́літи, лію, єш, гл. Сходить съ ума. Єв. І. X. 20.
Бо́женькатися, каюся, єшся, гл. = Божитися. Желех.
Бо́женько, ка, м. Дѣтск. Богъ. Боженьку мій милий, дай їм хоч по шматочку хліба! Стор. I. 18.
Божестве́нний, а, е. Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848.
Божество́, ва́, с. Божество. К. МХ. 10. Ольга тепер здавалась йому божеством. Левиц. Пов. 284.
Бо́жечко, ка, м. = Боженько. Вх. Уг. 228.
Боже́чок, чка, м. Крестикъ натѣльный. Мил. М. 60.
Божи́дерев, ва, м. — ди́кий = Біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Бо́жий, а, е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г. 3) Бо́жа ма́ти. Богоматерь. 4) Бо́жий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 5) Бо́же де́рево = Біждерево. 6) Бо́жа по́стіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума. 7) Бо́жа пта́шка. Пчела. Ном. № 409. 8) Бо́жа роса́. Молоко. О. 1862. IV. 89. За Божую росу не беруть грошей. Борз. у. 9) Бо́жа ру́чка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. I. 132. 10) На Бо́жій доро́зі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. Кв. 11) Бо́жу хвалу́ за хвіст тягти́. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) На Бо́же да́ти. Дать на службу церковную, на молебенъ. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. НВолын. у. 13) Іди́ ж ти в Бо́жу путь. Иди съ Богомъ. Мет. 15. 14) Святий та бо́жий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ. Левиц. Пов. 314.
Божи́тися, жу́ся, жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
