Словарь української мови (1924)/бондарь
| ◀ бондарчук | Словарь української мови Б бондарь |
бондарювання ▶ |
|
Бо́ндарь, ря, м. Бочаръ. Покинь, покинь, старий бондарь, по дочці плакати, покинь відер набивати — будеш панувати. Чуб. V. 428. Ум. Бондарець, бондарик. На дворі погребець, на погребці бондарець: „ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку“. Чуб. V. 1174. Ув. Бондарисько, бондарище, бондарюга.