Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бодрити
Берлін: Українське слово, 1924

Бодри́ти, рю́, риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите́ собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.