Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/50

Цю сторінку схвалено
ЛИСТИ ДО БРАТІВ-ХЛІБОРОБІВ.
 

 
ЧАСТИНА ПЕРША
(30 ЛИСТІВ)
 

 
Закінчена в початку Квітня (Апріля) 1920 р.
 

 
ЗМІСТ:
Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея.
I.

Лист 1: В боротьбі Українців між собою не повинно бути нейтральних, бо Українську Націю і Державу зможе сотворити тільки внутрішня перемога найсильніщих, а не пацифізм слабих боягузів та зрадливий невтралітет політичних спекулянтів (ст. 3).

Лист 2: Боротьба ця буде творчою, коли вестиметься вона во імя України, а не во імя перемоги в ній тих чи инших сторонніх, чужих впливів (ст. 4).

Лист 3: ⁣»Самостійництво«⁣ української демократичної інтеліґенції (ст. 5).

Лист 4: Для неї був рідніщий Керенський, ніж український хлібороб (ст. 10).

Лист 5: Інтеліґентське ⁣»відродженя нації«⁣ під гаслом інтернаціоналізму (ст. 12).

Лист 6: Все-ж таки джерело сучасної траґедії української не в політичнім шарлатанстві демократичної інтеліґенції, а в денаціоналізації і безсиллі української хліборобської аристократії (ст. 14).

Лист 7: Розцінка на десятини української національної ідеї (ст. 15).

II.

Лист 8: Хто має творити тепер нову українську державно-національну ідеольоґію? (ст. 17).

Лист 9: Як не новий Ганджа Андибер: Раковський — і маршалок Пілсудський, то може політично-кримінальні установи, іменуємі українськими демократичними партіями? (ст. 20).

Лист 10: Політична формула панування всякої республіканської демократії: компроміс між золотом і злобою та темнотою (ст. 22).

Лист 11: ⁣»Державно-національне будівництво«⁣ української республіканської демократії, яка мала замало золота, щоб купити злобу і темноту (ст. 22).

Лист 12: Кошти цього ⁣»будівництва«⁣ заплатив своєю руїною український хлібороб (ст. 24).