Словник української мови (1937)/жахати

by Борис Грінченко

◀ жахання

Словник української мови Борис Грінченко Ж жахати

жахатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жаха́ти, ха́ю, єш, гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). Полум'я так і жахає з комина. Жахнуло полум'я з груби.