Словник української мови (1937)/жахання
◀ жаханка | Словник української мови Ж жахання |
жахати ▶ |
|
Жаха́ння, ня, с. 1) Пугание. 2) Страх, испуг. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. МВ. II. 163. Я пізнаю з їх жахання, що ти, боже мій, зо мною. К. Псал. 129.