Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дівоснуб
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дівосну́б, ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти в делах жениха получают название… старост, бояр, послов, дивоснубов». Чуб. IV. 56.