Словник української мови (1937)/дівоснубний

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дівоснубний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дівосну́бний, а, е. Относящийся к сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства в Бельском у. Седл. губ. Чуб. IV. 64. См. Дівоснуб.