Словник української мови (1937)/дяк

by Борис Грінченко

◀ дядя

Словник української мови Борис Грінченко Д дяк

дяка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дяк, ка́, м. Дьячок. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. III. 442. Притаїлись попи й дяки, що панству служили і по-панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. Дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.