Словник української мови (1937)/дяка

by Борис Грінченко

◀ дяк

Словник української мови Борис Грінченко Д дяка

дяків ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дя́ка, ки, ж. 1) Благодарность. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. Ном. № 4604. Дя́ку віддава́ти. Приносить благодарность, благодарить. Пішов… богу дяку оддавати, що жив у ворога зоставсь. Мкр. Г. 23. 2) Охота, желание. Як маш дяку, то зроб. Вх. Лем. 413.