Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дядя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дя́дя, ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.