Словник української мови (1937)/дядя
| ◀ дядюшка | Словник української мови Д дядя |
дяк ▶ |
|
Дя́дя, ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
| ◀ дядюшка | Словник української мови Борис Грінченко Д дядя |
дяк ▶ |
|
Словник української мови — Д
дядя
Борис Грінченко
1937
Дя́дя, ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.