Словник української мови (1937)/дубовик

by Борис Грінченко

◀ дубовий

Словник української мови Борис Грінченко Д дубовик

дубовина ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубови́к, ка́, м. 1) Хозяин лодки ду́ба. 2) = Вернидуб. Грин. I. 181.