Словник української мови (1937)/дрімання
◀ дрімак | Словник української мови Д дрімання |
дрімати ▶ |
|
Дріма́ння, ня, с. Дремание. Хилив її сон якийсь, якесь невпокійне дрімання. МВ. (О. 1862. I. 91).
◀ дрімак | Словник української мови Борис Грінченко Д дрімання |
дрімати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дрімання
Борис Грінченко
1937
Дріма́ння, ня, с. Дремание. Хилив її сон якийсь, якесь невпокійне дрімання. МВ. (О. 1862. I. 91).