Словник української мови (1937)/дрімак
◀ дріма | Словник української мови Д дрімак |
дрімання ▶ |
|
Дріма́к, ка́, м. Соня. З дрімако́м ся віта́є. Он дремлет, спит. Вх. Лем. 411.
◀ дріма | Словник української мови Борис Грінченко Д дрімак |
дрімання ▶ |
|
Словник української мови — Д
дрімак
Борис Грінченко
1937
Дріма́к, ка́, м. Соня. З дрімако́м ся віта́є. Он дремлет, спит. Вх. Лем. 411.