Словник української мови (1937)/дружонько

< Словник української мови (1937)

◀ дружно

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дружонько

дружчити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дру́жонько, ка, м. Ум. от дружко.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дружонько&oldid=650141