Словник української мови (1937)/дотепний
| ◀ дотепер | Словник української мови Д дотепний |
дотепник ▶ |
|
Доте́пний, а, е. Способный. Дотепна до всякого діла. Шевч. 296. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було. К. ЧР. 331.
| ◀ дотепер | Словник української мови Борис Грінченко Д дотепний |
дотепник ▶ |
|
Словник української мови — Д
дотепний
Борис Грінченко
1937
Доте́пний, а, е. Способный. Дотепна до всякого діла. Шевч. 296. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було. К. ЧР. 331.