Словник української мови (1937)/дотепер
| ◀ дотепа | Словник української мови Д дотепер |
дотепний ▶ |
|
Дотепе́р, нар. До настоящего времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Каменец. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Каменец. у.