Словник української мови (1937)/дотепник

< Словник української мови (1937)

◀ дотепний

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дотепник

дотепниця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доте́пник, ка, м. Способный мужчина, дока, молодец.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дотепник&oldid=646329