Словник української мови (1937)/допитливий
| ◀ допитки | Словник української мови Д допитливий |
допитливо ▶ |
|
Допи́тливий, а, е. Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.
| ◀ допитки | Словник української мови Борис Грінченко Д допитливий |
допитливо ▶ |
|
Словник української мови — Д
допитливий
Борис Грінченко
1937
Допи́тливий, а, е. Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.