Словник української мови (1937)/допитки
◀ допити | Словник української мови Д допитки |
допитливий ▶ |
|
До́питки, ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.
◀ допити | Словник української мови Борис Грінченко Д допитки |
допитливий ▶ |
|
Словник української мови — Д
допитки
Борис Грінченко
1937
До́питки, ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.