Словник української мови (1937)/допитливо
◀ допитливий | Словник української мови Д допитливо |
допитувати ▶ |
|
Допи́тливо, нар. Пытливо.
◀ допитливий | Словник української мови Борис Грінченко Д допитливо |
допитувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
допитливо
Борис Грінченко
1937
Допи́тливо, нар. Пытливо.