Словник української мови (1937)/докірливий
| ◀ докір | Словник української мови Д докірливий |
докірливо ▶ |
|
Докі́рливий, а, е. Укоризненный.
| ◀ докір | Словник української мови Борис Грінченко Д докірливий |
докірливо ▶ |
|
Словник української мови — Д
докірливий
Борис Грінченко
1937
Докі́рливий, а, е. Укоризненный.