Словник української мови (1937)/докірливо
◀ докірливий | Словник української мови Д докірливо |
докірний ▶ |
|
Докі́рливо, нар. Укоризненно.
◀ докірливий | Словник української мови Борис Грінченко Д докірливо |
докірний ▶ |
|
Словник української мови — Д
докірливо
Борис Грінченко
1937
Докі́рливо, нар. Укоризненно.