Словник української мови (1937)/докінчити
◀ докінчати | Словник української мови Д докінчити |
докінчувати ▶ |
|
Докінчи́ти. См. Докінчувати.
◀ докінчати | Словник української мови Борис Грінченко Д докінчити |
докінчувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
докінчити
Борис Грінченко
1937
Докінчи́ти. См. Докінчувати.