Словник української мови (1937)/докуль
| ◀ докука | Словник української мови Д докуль |
докупати ▶ |
|
До́куль, нар. = Докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. I. 64.
| ◀ докука | Словник української мови Борис Грінченко Д докуль |
докупати ▶ |
|
Словник української мови — Д
докуль
Борис Грінченко
1937
До́куль, нар. = Докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. I. 64.