Словник української мови (1937)/докука
| ◀ докуди | Словник української мови Д докука |
докуль ▶ |
|
Доку́ка, ки, ж. Досада, хлопоты, надоедливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.
| ◀ докуди | Словник української мови Борис Грінченко Д докука |
докуль ▶ |
|
Словник української мови — Д
докука
Борис Грінченко
1937
Доку́ка, ки, ж. Досада, хлопоты, надоедливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.