Словник української мови (1937)/докоряння
◀ докоротати | Словник української мови Д докоряння |
докоряти ▶ |
|
Докоря́ння, ня, с. Укоры, упреки; упрекание. Грин. III. 383.
◀ докоротати | Словник української мови Борис Грінченко Д докоряння |
докоряти ▶ |
|
Словник української мови — Д
докоряння
Борис Грінченко
1937
Докоря́ння, ня, с. Укоры, упреки; упрекание. Грин. III. 383.