Словник української мови (1937)/доконечний
◀ доконечне | Словник української мови Д доконечний |
доконтетувати ▶ |
|
Доконе́чний, а, е. Обязательный, непременный.
◀ доконечне | Словник української мови Борис Грінченко Д доконечний |
доконтетувати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доконечний
Борис Грінченко
1937
Доконе́чний, а, е. Обязательный, непременный.