Словник української мови (1937)/доколювати
| ◀ доколоти | Словник української мови Д доколювати |
доколюватися ▶ |
|
Доко́лювати, люю, єш, сов. в. доколо́ти, лю́, леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. I. 76.
| ◀ доколоти | Словник української мови Борис Грінченко Д доколювати |
доколюватися ▶ |
|
Словник української мови — Д
доколювати
Борис Грінченко
1937
Доко́лювати, люю, єш, сов. в. доколо́ти, лю́, леш, гл. Докалывать, доколоть. ЗОЮР. I. 76.