Словник української мови (1937)/доколюватися

by Борис Грінченко

◀ доколювати

Словник української мови Борис Грінченко Д доколюватися

докомпоновувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Доко́люватися, лююся, єшся, сов. в. доколо́тися, лю́ся, лешся, гл. Докалываться, доколоться.