Словник української мови (1937)/доколоти
◀ доколінчитися | Словник української мови Д доколоти |
доколювати ▶ |
|
Доколо́ти, ся. См. Доколювати, ся.
◀ доколінчитися | Словник української мови Борис Грінченко Д доколоти |
доколювати ▶ |
|
Словник української мови — Д
доколоти
Борис Грінченко
1937
Доколо́ти, ся. См. Доколювати, ся.