Словник української мови (1937)/доволочити
◀ доволікати | Словник української мови Д доволочити |
доволочитися ▶ |
|
Доволочи́ти. См. Доволочувати.
◀ доволікати | Словник української мови Борис Грінченко Д доволочити |
доволочитися ▶ |
|
Словник української мови — Д
доволочити
Борис Грінченко
1937
Доволочи́ти. См. Доволочувати.