Словник української мови (1937)/доводник

< Словник української мови (1937)

◀ доводний

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доводник

довозити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дово́дник, ка, м. Доносчик; доказатель. См. Доводець.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/доводник&oldid=638374