Словник української мови (1937)/довозити

< Словник української мови (1937)

◀ доводник

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
довозити

доволити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дово́зити, во́жу, зиш, сов. в. довезти́, зу́, зе́ш, гл. Довозить.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/довозити&oldid=638375