Словник української мови (1937)/доводець
◀ довмитися | Словник української мови Д доводець |
доводження ▶ |
|
Дово́дець, дця, м. Доказатель.
◀ довмитися | Словник української мови Борис Грінченко Д доводець |
доводження ▶ |
|
Словник української мови — Д
доводець
Борис Грінченко
1937
Дово́дець, дця, м. Доказатель.