Словник української мови (1937)/доброхітний
◀ добротно | Словник української мови Д доброхітний |
доброхіть ▶ |
|
Доброхі́тний, а, е. Добровольный.
◀ добротно | Словник української мови Борис Грінченко Д доброхітний |
доброхіть ▶ |
|
Словник української мови — Д
доброхітний
Борис Грінченко
1937
Доброхі́тний, а, е. Добровольный.