Словник української мови (1937)/добротно
◀ добротність | Словник української мови Д добротно |
доброхітний ▶ |
|
Добро́тно, нар. Прочно, плотно, надежно.
◀ добротність | Словник української мови Борис Грінченко Д добротно |
доброхітний ▶ |
|
Словник української мови — Д
добротно
Борис Грінченко
1937
Добро́тно, нар. Прочно, плотно, надежно.